ПИТАЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, чого, в кого, також із додатковим реченням і без дод. Звертатися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; ставити питання (у 1 знач.). Приклади

Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм. (Т. Шевченко)
Замовк Чіпка – дух притаїв .. Трохи згодом питає баби: – Ви казали, бабусю, що Бог нас хлібом годує? (Панас Мирний)
[Перун:] Пане начальнику, питайте ви свою жінку. (І. Франко)
Любі мої! Питала я скрізь листів, і в Генуї, і в Неаполі, і в Палермо, але ніде нічого не отримала. (Леся Українка)
Він, певне, був дуже цікавий знати, хто ми, але не важився питати. (Олесь Досвітній)
– Доря! – Доря стояв на порозі, сірий і незграбний, у своїх довгих, аж до підлоги, гімназичних штанах, а батько дивився на його ноги. – Тебе сьогодні питали? – З географії п'ять. (М. Коцюбинський)
Очевидячки, вона збилася з дороги, заблудилася .. Що робити? – немов питав у комишів її блукаючий погляд. (М. Коцюбинський)
І у полків туманній смузі губився вітру довгий спів. “Чи завойовники, чи друзі?” – питали очі козаків. (В. Сосюра)

про кого – що і без дод., розм. за кого – що, об чім. Розпитувати, довідуватися про кого-, що-небудь. Приклади

Дехто з людей бачив, що з села Петро їхав з дітьми, а до села вернувся сам, без дітей. Почали питати, він ані словечка не сказав... (Г. Хоткевич)
В степу, як і в морі, зустрівши людину, не питають, чого вона тут і звідки. (О. Гончар)
[Андрій:] Коли хто питатиме про мене, скажете, що я на нараді. (З. Мороз)
– Та ви чого мене за культуру питаєте? – посуворішав Сергій і насупив брови. – Ви мені дайте хліба в рот. (Григорій Тютюнник)
В комин суджених питали [дівчата], У хатніх вікон підслухали. (І. Котляревський)
То лихо – Попереду знати, Що нам в світі зострінеться... Не знайте, дівчата! Не питайте свою долю... (Т. Шевченко)

кого, що, чого, також із додатковим реченням. Звертатися до кого-небудь з проханням про одержання чогось і т. ін. Приклади

Спочила коло святої Лаври, та й пішла собі місця питати. (Марко Вовчок)
Пархоме, не мудруй! ворожки не питай, Як довгий вік прокоротаєш. (П. Гулак-Артемовський)
Хочеться мені в людей поради питати, бо сама я ніяк не можу дати собі ради. (І. Нечуй-Левицький)
[Назар:] Коли зараз ми не вирішимо долю Чорноморського флоту, то завтра нас питати не будуть. (О. Корнійчук)
– От, – крикне пані, – який собор! Аби я з двора, то й не питай роботи! (Марко Вовчок)
– Були раніше і в мене промахи, – вів далі Гаркуша, – але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати .. Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та на підлітків... Набираєш їх за півціни, а роботу питаєш, як з дорослого мужика. (О. Гончар)

Вимагати відповідальності за дії, вчинки і т. ін. Приклади

– Устругнув, – насупившись, мурмотів він. – Один устругнув, а з десятьох спитають .. – Не ти ж його намовляв, – заспокоїла мачуха. – Батько – герой, хай з нього питають. (О. Гончар)
Слід суворо питати з працівників, котрі прикриваються параграфом розпорядження там, де необхідно виявити лише крихітку турботливості. (з газ.)

ПИТА́ТИ