ПИЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПИ́ТИ
що і без прям. дод.
Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги.
Приклади
- Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити. (Т. Шевченко)
- Приходить Уляна. – Де ти була?.. – заглядаючи в вічі, питає генеральша .. – В кухню ходила... води пити... (Панас Мирний)
- Огей маленькими ковтками п'є чай і розглядає в склянці невиразний відбиток свого обличчя. (Олесь Досвітній)
- Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися. Пила довго, невситимо, не переводячи подиху. (Григорій Тютюнник)
- Батько пив пірамідон. (Є. Кравченко)
- – Невже ж се не гріх, коли ти [голуб] по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш, і пшеницю з колосся п'єш. (І. Франко)
- Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п'ють насіння. (О. Копиленко)
що і без прям. дод.
Вживати спиртне; проводити час за питтям горілки, вина і т. ін.
Приклади
- Ой, нап'яли козаченьки Червоний намет Та й п'ють вони горілочку Ще й солодкий мед. (з думи)
- Старий Наум випив чарку горілки перед обідом, а Василь не став, бо, каже, ще не починав її пити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Пити не пив, але як зійдеться з людьми, як вип'є чарку, як зачне говорити, то варт було послухати. (Б. Лепкий)
- – Чи ви не знали його вдачі, що він п'є? – Ой, чому ні! Казали мені люди, вже по заручинах, що бачили його в місті п'яного. (Леся Українка)
- Жив [вчитель] самотньо, відчував невлаштованість у житті і не міг утриматись від свого давнього гріха – пив. (П. Дорошко)
що.
Убирати, всмоктувати в себе вологу (про рослини, поля і т. ін.).
Приклади
- Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша .. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу. (М. Коцюбинський)
- Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедро благостиню.., О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПИЛА́
Те саме, що пи́лка 1.
Приклади
- Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей. (Леся Українка)
- Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу. (П. Дорошко)
- Дзвінко співа електрична пила. (І. Муратов)
техн.
Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння.
Приклади
- Створено ряд конструкцій нових механізмів – вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.