ПЕТЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЕТЛЯ́ТИ

Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.). Приклади

Дем'ян, вистрибує з вирви і мчить, петляючи, наче заєць. (Ю. Смолич)
Їхали вони довго, ще більше крутилися та петляли, все ніяк не могли втрапити, куди треба було. (Ю. Збанацький)
Тепер уже дорога петляла між горбів. Ми виїхали в гори. (П. Панч)
Річка підходила крутим берегом під самісінький ліс, петляючи близько під лісом. А по ній петляла дорога. (І. Багряний)
Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди – і зовсім збила їх [мисливців] з пантелику. (О. Іваненко)
Зимою, коли жовтий очерет занесе снігом, особливо вечорами, петляють по острову лисиці, вичікуючи на поживу. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Висловлювати свої думки нечітко, заплутано, не розкриваючи суті і раз у раз відхиляючись від теми. Приклади

– Виступить, – поручився за нього Цимбаліст .. – А якщо й петлятиме, то на перший випадок це нормально. (О. Гуреїв)
Артемон недовірливо покосував на Омеляна: чорнить, петляє, хитрюга. А для чого? (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.