ПЕРЕДРАЖНЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ

Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін. Приклади

Дівкою Оксана була скрізь весела та смішлива і така, що як було захоче, то всякого розсмішить, як почне всіх передражнювати або складати пісні. (Грицько Григоренко)
Вона викривила лице, по-дитячому передражнюючи доктора. (В. Гжицький)
У нашому дворі мене обступила малеча й почала просити, щоб я передражнив кого-небудь. (Л. Смілянський)
[Панас:] Корову? За таке діло корову? [Степанида:] Ох, матінко, корову! [Гершко (передражнює):] Корову! Ну да, корову! Не даєте, га? (М. Кропивницький)
Землі ж не мали – забрано. – Забрано, забрано! – передражнює, лютуючи, розпорядник. – Зараз подивитесь, як бува забрано. (В. Барка)
– Я вийду попереду, а ти зараз виходь за мною, – сказала Балабушиха. – Але ти, Насте, не вмієш ефектно виходити до гостей: ти передражнюєш мене, й воно виходить дуже вже з повагом. (І. Нечуй-Левицький)
У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист І пісеньки наспівують своєї, Синиці передражнюючи свист. (М. Рильський)
Сам невеличкий, чорненький, з кирпатим куцим носом і товстими, як у орапа, губами, він досить правдиво передражнював прикажчика й до того іноді живо удавав його голос і вирази, що навіть Маринка не здержувалась, забувала свій страх і вибухала голосним дитячим сміхом. (В. Винниченко)
Загубиколесо вмів передражнювати “чужих” солов'їв, та так вдало, що ті, спантеличені чи ображені, замовкали. (Ю. Мушкетик)

перев. док. Розсердити, роздратувати всіх або багатьох. Приклади

Якби не запаслися з дому ціпками, то нічим було б тепер навіть від собак відборонитися... А скільки їх, ікластих, передражнили криничани за ці дні! (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.