ПЕНЬКІВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЕНЬО́К

Те саме, що пень 1. Приклади

Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі. (Марко Вовчок)
Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок, з прожилками-кільцями відкладених літ. (О. Гончар)
– Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті! – закричить на остатку Мирон та й затихне... (Панас Мирний)
[Платон Гаврилович:] Мабуть, як умреш ти, Федоре, то не скаже вже душа, що в пеньку жила. (С. Васильченко)

розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. Приклади

Навіть старі приймали [брали] участь в забаві. Безжурний регіт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилі пеньки зубів. (М. Коцюбинський)
Недовірливо посміхнувся Гичка, показуючи пеньки почорнілих зубів. (С. Добровольський)

перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я. Приклади

Обскубувати птицю починають з шийки .. Пеньки вискубують за допомогою ножа. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.