ПАРАЛІЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПАРА́ЛІЧ

Хвороба, що позбавляє який-небудь орган або органи здатності нормально діяти (робити рухи, розмовляти і т. ін.). Приклади

При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла. (з навч. літ.)
[Милевський:] Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може, нейрит чи нервовий параліч. (Леся Українка)
– А параліч би тебе бив, ти... дрантюго вошивий! Кого ти б'єш – мене, стару жінку і матір? (П. Козланюк)

чого, перен. Втрата здатності до дії, повна бездіяльність. Приклади

– Отже, панове хлібороби, .. земля без викупу – це параліч державного кредиту. (М. Стельмах)

Стан вимушеної бездіяльності, застою. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.