ПАНУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Мати владу над ким-, чим-небудь. Приклади

Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати, що вона передавалася спадщиною від батька до сина. (Б. Грінченко)
[Нартал:] Хотів би ти, щоб Карфаген тепера над Римом панував, хоч би й любов'ю? (Леся Українка)
Словом, Лукашевич панував Серед моря муки і проклять... Ну, та к бісу! Хто це пригадав? Панували – більш не панувать! (М. Рильський)
Тоді саме весна панувала, і такий то був вечір сильно рожевий. (Марко Вовчок)
Він згадав .. ту тишу, той спокій, який панував тоді в цьому домі. (І. Нечуй-Левицький)
Холодна осіння ніч цілковито панувала над околицею. (М. Трублаїні)
Сашко .. вирішив зробитися авіатором, а не моряком. Адже моряк панував тільки над водною стихією, а літун [льотчик] панував над водами, землями і самим повітрям. (Ю. Смолич)
Не цінності минулого, не ідеали майбутнього, не класовий, національний, партійний, релігійний або будь-який ще “загальний” інтерес повинні панувати у суспільстві, найвищою цінністю повинна визнаватися людина, її життя та здоров'я, інтереси та потреби, її добробут повинні стати кінцевою метою сучасної політики. (із журн.)
За відомостями Наркомінсправ в петлюрівських колах на той час панував погляд, що виступ Ю.Тютюнника не мав характеру регулярного бою і міг лише зміцнити в окремих районах повстанські загони і затримати їх там до весни, коли планувалося почати регулярне завоювання України. (з наук.-попул. літ.)
Панує думка.
Чутки тискались до вух, рипів голос німецького капрала, панував жах. (Ю. Яновський)
Огей стрепенувся. Тепер ним панував могутній дух легкості. (Олесь Досвітній)

перен. Мати переважне в порівнянні з чим-небудь поширення; безмежно поширюватися. Приклади

Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум. (М. Коцюбинський)
Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. (І. Франко)
Кругом панує вільний труд, Бо то вже край – не край загнання, На віки вічні збувся люд Години тяжкого конання. (П. Грабовський)
У родині Горобців панував повний матріархат. (М. Зарудний)

Жити, як пан, пані; розкошувати. Приклади

Зозуля кувала, Правдоньку казала. Буду сто літ жити, Тебе годувати, В жупані ходити, Буду панувати. (Т. Шевченко)
Сосіди [сусіди] кажуть, що я паную. Я не паную, я гірко горюю. (П. Чубинський)
[Бичок:] Я тобі скажу, хоч би й про жінку нашого станового, адже вона йому не вінчана, а подивись, як вона панує, краще другої пані! (М. Кропивницький)

над чим. Підноситися над навколишніми предметами, ландшафтом, місцевістю; височіти. Приклади

Одного дня по обіді я помаленьку видрався на гору Бріярку. Ця пірамідальна гора панує над усією Щавницею. (І. Нечуй-Левицький)
Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня. (О. Гончар)

ПАНУВА́ТИ