ПАЛЮЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПАЛЮ́ЧИЙ
Те саме, що палки́й 2.
Приклади
- Їй хотілося, як тому вітрові, по степу ганяти, надихатись польового повітря, щоб аж у грудях займалось, нажаритись на сонці палючому. (Панас Мирний)
- Війнуло приємним холодком. Аж тоді зауважив юнак, що надворі була палюча спека. (Олесь Досвітній)
- З підземних вийшовши глибин, що дасть вугілля чорне? Заводам – силу для машин, вогонь палючий – горну. (Н. Забіла)
- [Мальванов:] Ми повинні підкорити льодові простори й палючі пустині, щоб і там, на жовтих пісках, де віками біліли кості верблюдів, розцвіло нове життя. (І. Кочерга)
- Палюче дихання пустині сушило губи. (О. Ільченко)
- Надворі справді було холодно. Палючий вітер обпікав лице. (М. Олійник)
- Або коли в спраглі дні палючого літа в небі спалахує гроза і живлючі дощі наповнюють змучену землю, даруючи дорогоцінну вологу травам, квітам і деревам? (О. Бердник)
- * У порівн. Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. (Ю. Мушкетик)
Який фізично подразнює, опікає, пече (шлунок, шкіру і т. ін.).
Приклади
- Люди витискають із збіжжя .. дивне пійло, заправляють його пекучими зелами, сіркою і солею [сіллю] так, що пійло те дістає дуже пекучий і палючий смак. (Л. Мартович)
- Все він [ворог-кропива] душить, все він глушить, гинуть квіти і трава – це пекуча, це палюча лиходійка кропива. (Н. Забіла)
- Палючі шрами в нас на тілі Ще й тепер нам спати не дають. (В. Бичко)
- Бугров здригнувся від гострого, палючого болю. Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, – з нього капає кров. (І. Микитенко)
перен.
Який легко роздратовується, сердиться.
Приклади
- Чудна ся Параска і не сердита мов – тілько, як порох, палюча, та вередлива, та завислива. (Панас Мирний)
- Проценко витягнув шию і знай водив палючими очима за співачкою, мов вона була магнітом і тягла його за собою. (Панас Мирний)
- Незгоди гідру ти, о чудотворна феє, Стрілою погляду палючого убий. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
- Слово “повстання” палюче, Блискавка грізна, зросло – Бачиш, як певно, жагуче Світ обгортає крилом?.. (М. Хвильовий)
- Коли дійшла вона до розуму, – вередливість її де й ділася, зате заздрість, заздрість пекуча-палюча розбирала її. (Панас Мирний)
- По Давидовому обличчі ніт-ніт та й перебігала хвиля не то вагання, не то раптового протесту, не то палючого сорому. (І. Багряний)
- Затремтіли у весняному повітрі палючою скаргою слова пісні. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
палюче
Присл. до палючий.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.