ПАЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПАЛИ́ТИ
що.
Знищувати вогнем.
Приклади
- Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося. (Т. Шевченко)
- Отож, палячи свої невдалі твори, я почував неначе помсту за “своїх дітей”. (Леся Українка)
- Курять [бригади] огнища понад шляхом – зволочини палять. (А. Головко)
- Перегріта праска палить білизну.
що, чим і без прям. дод.
Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін.
Приклади
- Вогонь пригасає, бо нема чим палити. (Г. Хоткевич)
- Річка шумить і викидає колоди на берег сердито: на й тобі, чоловіче, з тих величавих лісів, бери швидше, висушуй, пали в хаті. (І. Муратов)
- Подекуди вже палили вогнища з сухого бур'яну, біля них грілися трудармійці. (Григорій Тютюнник)
Обдавати жаром; пекти, припікати.
Приклади
- Кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила. (Панас Мирний)
- Мало накочена дорога була труська, сонце палило, як з печі, а я .. проклинав і возика, й себе. (В. Винниченко)
- На узліссі сонце є, жарить; так вони зайдуть у гущину, так там ще й гірш: нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Але ж палить, – скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір. (О. Гончар)
- Брів межею тихо, як привид... сумний. Колосся до ніг йому з сумом лащилось-скаржилось. А по степу вітри-суховії летять – палять хліба. (А. Головко)
- Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви. (О. Гончар)
- Як виїздили з дому – морози палили, а тут все місто вже відтає. (О. Гончар)
- Там Юркові довелося зазнати, почім пуд лиха. Три ночі блощиці, як вогнем, палили ноги й руки. (С. Чорнобривець)
перен.
Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.).
Приклади
- Страшні думки вставали в Зіньковій голові .. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів. (Б. Грінченко)
- В очах старої Власов бачить Галині очі, вони так і палять його. (Панас Мирний)
- Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком. (З. Тулуб)
- Лиш ти одна, мені одна лиш ти Мій палиш сон і душу мою палиш. (М. Вінграновський)
- Голод рвав його нутро, спрага палила горло. (І. Франко)
- Пив [Краньцовський] квасне молоко безперестанку, так його палило всередині. (Л. Мартович)
- Грині ж вона просто співчуває. В роті палить? Певне, йому дістався самий перець, що осів на дно. – Запий, Гриню, компотом... Воно пройде. (О. Гончар)
- [Горнов (приклада руку їй до голови):] Ач, який жар палить!.. (М. Кропивницький)
- Нестерпно боліла нога, мене весь час то палило, то морозило. (Ю. Збанацький)
що і без дод.
Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін.
Приклади
- Жили собі спокійненько: білявий чоловік або огонь кресав, або люльку палив. (Марко Вовчок)
- Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився, зробивши потім у темряві траєкторію яскравої зірки. (Ю. Яновський)
- Льотчик палив сигару за сигарою і, походжаючи по кімнаті, розповідав. (Іван Ле)
- Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: – Ви теж, здається, палите. Прошу. (А. Головко)
- Єдиною невигодою товаришки Тоні було її куріння, бо Городовський не тільки не палив сам, а й насилу терпів курців близько себе. (В. Підмогильний)
- – А я не палю. А запальничка є. Будь ласка. (О. Бердник)
що, діал.
Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.).
Приклади
- Палити цеглу.
що, діал.
Гнати (горілку).
Приклади
- Пан став на місці мов прибитий, Почувши все. “Ось як воно! Зовсім пора покинуть пити! Пощо ж мені її [горілку] палити?”. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПАЛИ́ТИ
Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто).
Приклади
- По йому [полю] уздовж і впоперек бігали коні; переходили люди; палили з гармат; стріляли з рушниць... (Панас Мирний)
- Він обернувся і почав палити в своїх переслідувачів з нагана... (І. Микитенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.