ОЧМАНІЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОЧМАНІ́ЛИЙ

Дієпр. акт. до очмані́ти. Приклади

Розмореним спекою, очманілим від власного лементу, їм, здається, вже й самим хотілося б вирватися з цієї колотнечі. (О. Гончар)
Очманілі від тепла горобці лізуть прямо під ноги. (Григорій Тютюнник)

у знач. прикм. Який утратив здатність нормально мислити, міркувати або діяти, рухатися; одурілий. Приклади

Ходила [мати] очманілою й не знала, що буде говорити [синові]. (Г. Хоткевич)
Павло, очманілий, зірвавсь на ноги. (А. Головко)
Січень .. цупить очманілого господаря за полу кожуха. (А. Дімаров)
* У порівн. Чужинець, мов очманілий, сів до столика. (Олесь Досвітній)
Він сопів, віддихувався і водив навколо очманілими очима, як людина, що її вдарило громом. (З. Тулуб)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.