ОХОТІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОХО́ТА

Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. Приклади
  • Без охоти нема роботи. (прислів'я)
  • Василину розібрала горілка. На неї найшла охота до танців. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хто з нас не чув про Дон-Кіхота З померклих рицарських віків, Якого вабила охота Боротись проти вітряків? (М. М. Тарновський)
  • Без охоти й смаку, абияк, похапцем він випив склянку чаю. (Б. Антоненко-Давидович)
у знач. пред., кому, з інфін., розм. Є бажання, хочеться. Приклади
  • [Іван:] Може, вам, тітко, потанцювати? [Морозиха:] Танцюй, коли охота! (М. Кропивницький)
  • Кому охота зв'язуватись з Гаркушею та його компанією? (О. Гончар)
  • – Люди вік прожили [на хуторі]. Прощатися з рідним гніздом кому охота? (Григорій Тютюнник)
с. г. Період тічки, прагнення до парування у самиць. Приклади
  • Тічка у свиней триває 3–4 доби, охота ж настає приблизно через добу після прояву перших ознак тічки. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОХО́ТА

розм., рідко. Те саме, що полюва́ння. Приклади
  • Поперед охоти зайця не лови. (прислів'я)
  • – Собак розведу, буду на охоту їздить. (І. Карпенко-Карий)
  • – Ні, не поїду! Весняної охоти я не визнаю! Та й тобі не раджу! (Остап Вишня)
заст. Собаки, ловчі птахи і т. ін., необхідні для шукання або переслідування і ловів звірів чи птахів, а також люди, що беруть участь у цьому шуканні або переслідуванні. Приклади
  • Сів на коня, забрав свою охоту й поїхав. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.