ОТРУТУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОТРУ́ТА

Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Приклади
  • Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. – Отрута, отрута, – шептали молдувани. (М. Коцюбинський)
  • Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати. (З. Тулуб)
  • Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб. (з наук.-попул. літ.)
  • * Образно. Всіх зчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти. (Леся Українка)
  • * У порівн. Вже якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров. (М. Стельмах)
  • [Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. .. Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (М. Кропивницький)
  • От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Рильський)
  • Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю. (Леся Українка)
  • Ти не маєш абсолютної певності, ятрила його думка, якби мав її, чи могла б я в тобі виникнути, нікчемний хвалько! Я отрута, і ти дозволяєш мені жити в собі. (В. Підмогильний)
перен. Злість, ненависть. Приклади
  • – Походжай, доню, та насіннячко лузай! – промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.