ОСУДЛИВА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОСУ́ДЛИВИЙ

Який виражає осуд, несхвалення; недоброзичливий (про погляд, жест, слово і т. ін.). Приклади

Вже село лишилось далеко позаду, а Яць і досі не міг забути осудливих людських поглядів. (Ю. Збанацький)
У публіцистиці .. вживається лексика з суфіксами пейоративного (осудливого) експресивного значення. (з наук. літ.)

Схильний осуджувати, ганити, обмовляти кого-небудь. Приклади

Листи Катерини завжди очищали його душу від усякої скверни, яка обсідала її в колі осудливих і льстивих вельмож. (С. Добровольський)
Раз Радюк йшов попід одним домом і в одчинені вікна почув, як осудливі панії потріпували його ймення, судили й ганили його. (І. Нечуй-Левицький)

рідко. Який заслуговує на осуд; несхвальний. Приклади

Архаїзми, неологізми... Самі по собі ці слова не є ні осудливими, ні похвальними. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.