ОСЕЛЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОСЕ́ЛЯ

Житловий будинок разом з двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. Приклади
  • На вигоні понад балкою .. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя. (О. Стороженко)
  • Кожний [бурлака] шукав очима своєї оселі й хати; в кожного сльози навертались на очі. (І. Нечуй-Левицький)
  • На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель, немов сторожив вхід до оселі. (М. Коцюбинський)
  • Крик нестямний .. знявся і ламав своїм гуком оселю вокзалу. (Панас Мирний)
Приміщення для проживання людей; житло. Приклади
  • Андрій підійшов до хати. Крива, похилена халупка .. стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель, колись побудованих фабрикою для робітників. (М. Коцюбинський)
  • Часто Юрій з Онисею або Лукою бували в оселях селян, де було завжди напівтемно і вогко, наче не люди тут жили, а худоба. (П. Кочура)
  • * Образно. Поцілував [Гонта синів], перехрестив, Покрив, засипає: – Спочивайте, сини мої, В глибокій оселі!.. Без васильків і без рути Спочивайте, діти. (Т. Шевченко)
  • – Славно [діду] підняли бджолину оселю. (М. Стельмах)
діал. Селище, поселення. Приклади
  • Стародавнє село Тухля – се була велика гірська оселя з двома чи трьома чималими присілками. (І. Франко)
  • – То з піль люди, то – пільці... – Так від тих слів і пішла перша назва оселі – Топільче. (з переказу)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.