ОРБІТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ОРБІ́ТА

астр. Шлях руху небесного тіла, штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла. Приклади
  • Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. (М. Коцюбинський)
  • Шлях, що його описує Земля навколо Сонця, називається її орбітою. (з навч. літ.)
  • Опір земної атмосфери викликає гальмування супутника. Орбіта його при цьому змінює свої розміри і форму. (з газ.)
перен. Межі, сфера поширення, впливу, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь. Приклади
  • Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень, що влада його [Врангеля] як вождя замість того, щоб ширитись, навпаки, звужується, все менше залишається людей в її орбіті. (О. Гончар)
  • Коли потрапив [Шафорост] в орбіту знатних, йому сяйнуло славою, почестями, а за славою прибуло і влади. (Яків Баш)
  • Боротьба загострювалася, в її орбіту втягувалися все нові й нові люди. (О. Гуреїв)
анат. Заглибина, в якій міститься очне яблуко; очна ямка. Приклади
  • Широкі брови в нього .. чорніли, мов крила ворона, ховаючи глибоко в орбітах карі, вдумливі очі. (А. Шиян)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.