ОПРАВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОПРАВЛЯ́ТИ

що. Робити оправу (для книжки, зошита і т. ін.). Приклади

Книжки свої, які для мене підписує, каже в червоні обгортки оправляти... (Уляна Кравченко)
– Я п'ятдесят п'ять років оправляю в палітурки всілякі книжки. (Л. Первомайський)
Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері. (П. Куліш)
* Образно. Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий! (прислів'я)

що. Те саме, що поправля́ти 2. Приклади

– Ви все від своєї пелени мене не відпускаєте, – докоряв Іван матір, нервово оправляючи раз у раз вила та граблі на плечах. (Л. Яновська)
Вона раптом підвелася і, оправляючи сукню, глянула на Дмитра. (Н. Рибак)
Гапка зітхнула і широкі рукави Марті оправила. (Марко Вовчок)
Він .. за солдатською звичкою оправив гімнастьорку, обсмикнув її фалди під пояс ззаду, підтягся весь по-солдатському і зійшов з трибуни. (Ю. Смолич)
Добрі господарі, дбаючи про збереження кормів, перед тим, як здати їх за актом фуражирам, старанно оправляють та оборюють всі скирти. (з наук. літ.)

що, рідко. Лагодячи що-небудь, робити придатним для використання. Приклади

кого, заст., рідко. Виправдовувати (у 1 знач.). Приклади

– Поодбираю в нього усе, налякавши, що на поселеніє [поселення] піде. Як піддасться, то й оправлю його; коли ж заспорить, то не викрутиться. Туди йому й дорога. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.