ОПОНЕНТ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОПОНЕ́НТ

Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. Приклади
  • Втома .. була тільки при дебатах після реферату.., бо опонентів було аж п'ять. (Леся Українка)
  • Серед членів Ученої ради, крім опонентів, астрофізиком був тільки Цебрик. (М. Руденко)
Супротивник у суперечці; той хто заперечує кому-небудь. Приклади
  • Він дискутував, шаленіючи, мимохіть хапаючи ґудзики в опонента на грудях і викручуючи їх. (О. Гончар)
  • Твереза логіка хлопця справила враження на його опонента. (Л. Дмитерко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.