ОПОВІДАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОПОВІ́ДА́Ч
Той, хто оповідає що-небудь, розповідає про щось.
Приклади
- Оповідач вів себе нахабно, не турбуючись, що його іноді слухають люди, які не співчувають йому. (В. Гжицький)
- Оповідач розгортав картину нічного бою в Бродах. Він говорив про жаскі речі спокійно-спокійно, ніби про оранку на зяб, але саме тому його оповідання й було цікавим, епічним... (І. Багряний)
- Не приймаючи руки з доньчиного плеча, розповідав про Гальшку – княжну Острозьку, як її викрадали із замка, як вона втікала, як потім посадили в кам'яну вежу. Ця оповідь була довга, присолоджена вигадками й емоціями оповідача. (Б. Харчук)
- Він розказував їх [народні анекдоти] чудовою українською мовою, плавкою, повною квіток поезії, чому позавидував би найкращий оповідач. (І. Нечуй-Левицький)
- За спогадами сучасників, автор “Енеїди” був живою, дотепною людиною, майстерним оповідачем. (з публіц. літ.)
- Виступали оповідачі, танцюристи, показали свою майстерність .. гімнасти. (В. Кучер)
Той, хто оповідає казки, анекдоти та ін. фольклорні твори.
Приклади
- Щодо народних оповідачів, то їх виступи, які здебільшого мають характер імпровізацій, слід записувати з такою ж фонографічною точністю, як і пісні. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.