ОНІМІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОНІМІ́ТИ
Стати німим, втратити здатність говорити.
Приклади
- – Ще й онімію отут в цвинтарі в самотині, забудусь і говорити по-людській [по-людськи], – обізвалась Майбородиха. (І. Нечуй-Левицький)
- – Я онімів був, здичавів. (Мирослав Ірчан)
- Сава Григорович як онімів. Жодного слова не почули від нього фашисти. (Д. Бедзик)
- Як уступив він у вісімнадцятий рік, таким він зробився красенем невимовленним [невимьвним], невиписаним [неописаним], що хто його уперше стрічав, то й стане перед ним й оніміє. (Марко Вовчок)
- Коли поставили на стіл десять повних кошиків винограду, добродушні горці оніміли від захвату. (О. Довженко)
- Брати Милорадовичі з подиву в першу хвилину оніміли. (Ф. Бурлака)
Перестати говорити, замовкнути.
Приклади
- – Марку! подивися, Подивися ти на мене: Бач, як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка. Я... Та й оніміла. (Т. Шевченко)
- Замовкли гармати. Оніміли дзвони. (Т. Шевченко)
- Шахта. Боляче: не діє. Онімів, оглух гудок. (М. Рудь)
Стати цілком нерухомим; завмерти, заціпеніти.
Приклади
- Як зазиміє, то й жаба оніміє. (прислів'я)
- Терешко весь онімів, застиг, як стигне на морозі вода, й боявся пропустити хоч одно слово. (Г. Епік)
Втратити на деякий час чутливість, гнучкість, здатність рухатися (про частини тіла); затерпнути.
Приклади
- Вам би хотілось гукнути Якимові, щоб дав допомоги звестися, та язик ваш не повертається, онімів, голос ваш заслаб, зник. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.