ОКРИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

О́КРИК

Вигук, яким окликають кого-небудь, привертають до себе чиюсь увагу; оклик. Приклади

Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать .. До пам'яті привів мене окрик господаря: – Заснуло, чи що? Піди подивися, чого коні харапудяться. (О. Ковінька)
Враз, несподівано для самого себе, я скрикую: “Гутман?” Двоє лісорубів, вражені моїм окриком, .. починають озиратися навколо. (П. Колесник)

Вигук, який має в собі наказ, погрозу і т. ін. Приклади

Корчмар терпляче зносив усе – і окрики, і погрози, і зневагу. (Н. Рибак)
Начальницький окрик подіяв, справді, магічно. (Ю. Смолич)
В дворі в'язниці вже чулися окрики конвоїрів, схожі на собаче гавкання. (С. Чорнобривець)
Окрик болю роздався в хаті. (О. Кобилянська)
Він хотів узяти одне зернятко на зуб, та Яремченко перепинив цей намір зляканим окриком. (Д. Бедзик)
В цей час у дверях появляється закутана по самі очі Орися і, побачивши батька, з тихим окриком “ой!” біжить назад. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.