ОДУРІЛО

Присл. до одурілий.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ОДУРІ́ТИ

Втратити здатність мислити, розуміти що-небудь. Приклади

Москаль подививсь, подививсь на неї та й пішов з хати... Солоха одуріла й не зна, що робити, що й казати... (Панас Мирний)
Осінні вітри гуляли світом, заробітчани верталися до рідного вогнища, брели заболоченими дорогами, від дум одуріла голова: як ми визимуємо цей год? (К. Гордієнко)
Сидить вона, не йде в село, Не пита й не плаче, Одуріла!.. і цеглину Муштрує, то лає, То годує, як дитину, Й сином називає. (Т. Шевченко)
[Князь:] Не розумію, що се все значить. Боюсь, що бідна з горя одуріла. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.