ОГЛУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОГЛУ́ШУВАТИ
Шумом, гуркотом і т. ін. на деякий час притуплювати слух кому-небудь, позбавляти його гостроти.
Приклади
- Не встигає [подорожній] збагнути, звідки той шурхіт, як знизу оглушує його чийсь гучний і наляканий, видно, голос. (Д. Міщенко)
- Коли ж Абібула дійшов до базару, його оглушив такий клекіт життя, що після тиші став нестерпучим. (М. Коцюбинський)
- * Образно. Хвилі гуділи все дужче, все неспокійніше і тривожніше, оглушуючи самих себе. (Леся Українка)
Доводити до стану непритомності перев. сильним ударом по голові.
Приклади
- Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив. Останнє, що бачила вона, непритомніючи, – це як Чіпаріу висадив стільцем вікно і виплигнув на вулицю. (Ю. Смолич)
- Дальшим снарядом відкинуло Булгакова геть від кулемета і тяжко його оглушило. (Іван Ле)
перен.
Надзвичайно вражати; приголомшувати.
Приклади
- Мов удар обуха в тім'я, так оглушили ті слова Захара Беркута. (І. Франко)
- Він випалює слово, яке, на його думку, може зразу оглушити. (Ю. Яновський)
лінгв.
Вимовляти дзвінкий приголосний звук як глухий.
Приклади
- Вимовляючи слово “кігті”, ми оглушуємо дзвінкий “г”, тому чується “кіхті”. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.