ОБІРУЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОБІ́РУЧ присл.
Обома руками.
Приклади
- Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу. (М. Стельмах)
- Досить швидко повернувся [Гуня] од куреня з величезним кавунякою, якого треба було тримати обіруч. (Є. Доломан)
- Якби не було меча, солдат, напевне, тримав би врятовану дівчинку обіруч. (О. Шугай)
- Я обійшов рундук і, взявшись за край залізних дверей, обіруч смикнув їх на себе. (Л. Кононович)
рідко.
По обидва боки; з усіх боків.
Приклади
- Коридор на другому поверсі .. Обіруч кілька дверей в палати. (С. Голованівський)
- Дерева стояли обіруч голі, але вже відчувалося, що їм хочеться зазеленіти. (О. Гончар)
- Обіруч стелилися нетолочені трави колишніх Косованових пасовищ і обнесених загінок для худоби. (М. Матіос)
Узявшись за руки; разом.
Приклади
- Там парк і музика, і .. пари, що мрійно ходять обіру#ч, неначе сонні.... (В. Сосюра)
- А молота удари Із кузні аж до туч Гули, і грали, грали з громами обіру#ч. (П. Усенко)
у знач. прийм., з род. в.
Уживається на позначення кого-, чого-небудь, по обидва боки від якого відбувається дія або хтось перебуває, щось міститься.
Приклади
- Двоє осавулів випростались обіруч крісла, а біля входу завмерли козаки з оголеними шаблями. (Н. Рибак)
- Двоє демонічних слуг із перекошеними люттю обличчями стали обіруч Асури. (Любко Дереш)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.