ОБІМЛІВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБІМЛІВА́ТИ рідко ОБОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІМЛІ́ТИ, рідко ОБОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Мліти, слабнути до непритомності під впливом якого-небудь сильного почуття. Приклади

Завмирати на якусь мить від чого-небудь несподіваного (переляку, здивування і т. ін.). Приклади

Дивляться дівчата, аж на Туровій Кручі князь на сивому коні. Так і обомліли. (П. Куліш)
– Зараз веди дочку до двору. – На що се? – питає мати; а я – як почула, так і обомліла! (О. Кониський)
Бурсаки глянули туди й обімліли .. У кімнату всунули, ніби з шпиталю повиходивши.., побиті звечора каменотеси. (С. Васильченко)
Глянув [Матвій] на свою скриньку – і обімлів. Ні сліду від неї. (Мирослав Ірчан)
Усі так і глянули на греблю. Та й обімліли: з горба вниз до греблі галопом неслись козаки. (А. Головко)

Утрачати здатність рухатися; терпнути, клякнути (про частини тіла). Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.