ОБСТУПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБСТУПА́ТИ

кого, що. Ставати довкола кого-, чого-небудь. Приклади
  • Малуша розгублено озиралась на здорових .. хлопців, що обступали її колом. (С. Скляренко)
  • Побачивши Сагайдачного, козаки обступили його, так що їхати було неможливо. (О. Маковей)
  • Народ обступив машину з усіх боків. (О. Довженко)
  • Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі. (Т. Шевченко)
  • Ціла .. громада мала обступити медведяче леговище і очистити його .. від поганого звіра. (І. Франко)
що, перен. Бути розташованими навколо чого-небудь (про дерева, гори, будівлі і т. ін.); оточувати. Приклади
  • Справа і зліва обступають узгір'я кучеряві стіни густого зеленого лісу. (М. Коцюбинський)
  • Всю садибу обступав навколо старий і похилий тин. (О. Донченко)
  • Серед невеличких майданів тягнуться вгору гострими шпилями церкви: кругом їх лавою обступили крамниці... (Панас Мирний)
  • Кинулися [бійці] за село в гори, що обступили його стрімкими кам'яними мурами. (О. Гончар)
кого, що і без прям. дод., перен. Оповивати, затягувати, заволікати (про дим, туман, темряву і т. ін.). Приклади
  • Стоги сіна чорніють лише. Неначе дим або туман обступає їх. (Ю. Яновський)
  • Темрява з кутків давно вже вийшла та й обступила нас немов облога. (Леся Українка)
  • Осіння ніч уже обступала станцію. (П. Панч)
  • Ситий дух жита обступав кругом. (Грицько Григоренко)
кого, перен. Повністю оволодівати ким-небудь (про почуття, думки і т. ін.); заполонювати. Приклади
  • – Така журба обступала душу, наче й сам я – мов одірвався від гілля. (О. Гуреїв)
  • Думки обступили її, повили, як сиві тумани землю... (Панас Мирний)
  • Всі армійські турботи залишилися десь позаду, а нові турботи, інститутські, ще не встигли обступити його. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.