ОБРЯДЖАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБРЯДЖА́ТИ

Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). Приклади

У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце – обстібається .. – Оце так обрядила! Спасибі, Олянко! (А. Головко)
* У порівн. Одне [листя] жовте, інше жовтогаряче, а берези, як золотими дукачами хто обрядив. (І. Волошин)
В неділю рано сходяться до молодої її дружки та гості обрядити молоду до шлюбу. (з наук.-попул. літ.)
Ніколи, ще у жодні свята Вбрання Тамари не було Таке розкішне і багате .. Так обрядить її велів Закон, узятий від батьків. (М. Рильський ред., пер. з тв. М. Лермонтова)
Йому не слід було дивитися, як обряджатимуть матір, і він вийшов надвір. (М. Коцюбинський)
Обряджати циганкою (у циганку).

що. Влаштовувати, справляти що-небудь. Приклади

Зразу й виявилося, що обрядити весілля не так просто. (Ю. Смолич)
– Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджай у путь. (Н. Забіла)
Велике вікно було відчинене навстіж. Зачинив [Сльоза] його і, обрядивши собі як-небудь постіль, забився під теплу ковдру. (П. Панч)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.