ОБРУБУЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОБРУ́БУВАТИ
Відокремлювати щось від чого-небудь ударами гострого знаряддя; відтинати, відрубувати.
Приклади
- Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників, залишаючи на понівечених стеблах непасинковані кружелятка молодого цвіту. (М. Стельмах)
- Погані половці їх спіймали, Гострими шаблями крила обрубали. (Панас Мирний)
- Марсові [собаці] обрубали хвіст і підрізали вуха. (О. Іваненко)
- Починається цюкання, велетня [дерево] обрубують з галуззя. (І. Франко)
- Андрій обрубав невеличку берізку, витесав кілка. (М. Трублаїні)
Ударами гострого знаряддя порушувати цілість чого-небудь; розрубувати, перерубувати.
Приклади
- * Образно. Старий Рошкевич звів з ним остаточні рахунки, .. обрубав і ті ніжні пута, що зв'язували його з минулим. (П. Колесник)
Знімати ударами гострого знаряддя зайвий матеріал (метал, дерево і т. ін.), обробляючи заготовку.
Приклади
- Богдан теше потроху колодку, щось обрубує, щось залишає і, врешті, береться за струг. (Ю. Яновський)
- В лещатах листову заготовку затискують .. так, щоб верхні грані губок лещат розмістились на рівні лінії, по якій необхідно обрубати заготовку. (з навч. літ.)
Збивати, зсікати ударами гострого знаряддя з поверхні шар чого-небудь.
Приклади
- Увесь екіпаж був на ногах. Як тільки могли, оббивали і обрубували кригу на бортах.., палубах та щоглах. (М. Трублаїні)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.