ОБРУБОК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБРУ́БОК

Відрубана частина чого-небудь. Приклади

Вхопив [шинкар] здоровенний обрубок у руки, замахнувся... (Панас Мирний)
В пічці полірувального цеху з тріском горіли обрубки дощок. (М. Томчаній)
Посередині двору в'язниці височіла постійна шибениця, а під нею великий обрубок старого дерева – плаха. (В. Гжицький)
Мов з-під землі виріс здоровенний Влас Харитонович з довгим обрубком рейки. (Яків Баш)
* У порівн. Я лежу горілиць, і мені здається, що руки мої й ноги лежать окремо від тулуба, обрубками; я їх зовсім не почуваю. (П. Колесник)
* Образно. * У порівн. Думки, наче ці куці обрубки тіней, сповзаються .. в парубочій голові. (М. Стельмах)
Несподівано якось обрубок руки .. зсунувся та умочився в воду, і вмить рука у неї виросла. (з казки)
Обріз рвучко вдарив назад коротким обрубком ложі, враз задзвеніло скло, і вибух гухнув далекою луною. (Г. Епік)
У відповідь лунають глухі обрубки слів. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

обрубки

Рештки від обрубування чого-небудь.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ОБРУ́БКА

Дія за знач. обру́бувати. Приклади

Давно в ливарних цехах відмовились від ручної обрубки литва. (з газ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОБРУ́БКА

Опушка, оздоблення кожуха.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах