ОБРАЗ — ТЛУМАЧЕННЯ

О́БРАЗ

Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Приклади
  • Уранці думка [Кармелевих рідних] перша в темницю летіла і перший погляд ждав того ж понурого образу темниці. (Марко Вовчок)
  • Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем. (М. Зеров)
  • Наша мати так зжилась з образом твоїм .. після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе. (М. Коцюбинський)
  • Степан .. ще постояв якусь хвильку перед порогом, поновив у пам'яті образ Ольги. (М. Стельмах)
  • Сотнику .. цей край постає в іншому образі – у сонці сліпучім, у весняному цвітінні. (О. Гончар)
  • Синок, вірний образ батька та єдина потіха.., в тих самих росте ідеях. (І. Франко)
  • Що лякатись? Ні взяти, ні дать: Мій певнісінький образ по виду, – Так на мене скидається він. (П. Грабовський)
Специфічне для літератури і мистецтва узагальнене художнє відображення дійсності, втілене у форму конкретного явища. Приклади
  • В науці певна ідея виражається через поняття, а в мистецтві – через образи. (з наук. літ.)
  • Павло Тичина створює розкішні зорові й музичні образи, сповнені руху, енергії. (з публіц. літ.)
  • Образ Дніпра проходить крізь усю його [Т. Шевченка] творчість. (М. Рильський)
  • Мій друг думає образами й фарбами. (Ю. Яновський)
  • Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував у образі орла-беркута. (М. Коцюбинський)
  • У нечисленному ряді жіночих образів образ матері заступив собою всі інші. (О. Довженко)
  • Кожна людина, а отже і її мистецьке втілення в сценічному образі таїть в собі різні позитивні й негативні риси характеру. (з мемуарної літ.)
спец. Зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп. Приклади
  • Говорив [Давид] гарно, голосно, нешвидко і вплітаючи в мову живі барвисті образи. (А. Головко)
  • В науці певна ідея виражається через поняття, у мистецтві – через образи. (з наук.-попул. літ.)
перев. мн. Те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві. Приклади
  • Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи, а найрадніше чудові, тихі, ясні образи полонини, лісів. (І. Франко)
  • Душа твоя вже повна була вщерть одним словом: земля, “моя земля!”, і будилися в тобі образи твоїх давніх мрій. (А. Головко)
Зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.). Приклади
  • [Годвінсон:] Ти ж пам'ятаєш тую подобизну, що він зліпив на глум, неначе з мене? Я по одежі взнав, що то мій образ. (Леся Українка)
  • В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин образ. (В. Собко)
філос. Відображення в свідомості явищ об'єктивної дійсності. Приклади
  • Разом із словом у пам'яті людини зринає образ названого предмета. (із журн.)
заст., жарт. Обличчя. Приклади
  • – Не дивись, сину, на образ, а дивись, яка вона до тебе є. Іноді й уродлива, та лиха гадина... (Панас Мирний)
  • – Не одягайся, спершу підемо та образи свої помиємо. (М. Ю. Тарновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

О́БРАЗ

Те саме, що іко́на. Приклади
  • До півночі молилась вона перед образами, прохала в Бога щастя-долі своїй першій дитині. (І. Нечуй-Левицький)
  • Блимнула свічечка, блимнула друга і третя – і затеплились вони рівним вогнем перед образом Миколая-угодника. (М. Стельмах)
заст. Картина. Приклади
  • Важке склепіння [зали] було оздоблене образами на історичні теми, роботи німецьких малярів, в золочених рамах. (П. Панч)
  • Хдожник Ілля Репін, готуючись малювати великий образ: “Запорожці пишуть листа до турецького султана”, їздив по містах колишнього Запоріжжя. (О. Воропай)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОБРА́ЗА

Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Приклади
  • Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду. (С. Васильченко)
  • – Я завжди ставився до тебе так, що запропонувати тобі адюльтер замість подружнього життя вважав за найтяжчу образу. (М. Руденко)
  • Намислив він [маркіз] випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін. Приклади
  • В риданні тому вибухнула вся образа, весь жаль, що гнітив цілий день душу Софії. (Леся Українка)
  • Тоді Левко, аж колотячись од кривди і образи, підійшов до дівчини. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОБРАЗИ́

Див. о́браз2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.