ОБПАЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБПА́ЛЮВАТИ

що. Пошкоджувати що-небудь з поверхні або по краях (про вогонь). Приклади

Тоді вже всюди став [Вогонь] палати І братика свого [Гайок] не пожалів: І обпалив його, і обсмалив. (Л. Глібов)
Синє полум'я, лизнувши соколине крило, обпалило його. (О. Ільченко)
Ця висота стояла геть порита, подовбана, обгоріла, наче пройшов над нею вогняний смерч, обпаливши все, вкривши її понівеченими трупами. (О. Гончар)
* Образно. Розмила війна щастя родинне, обпалила зелені паростки. (І. Волошин)
В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави. (Григорій Тютюнник)

кого, що. Опахувати, обдавати вогнем або чим-небудь гарячим. Приклади

Щось ляскало і пекло, обпалювало Павлові обличчя, а він біг далі. (Григорій Тютюнник)
Обпалив мене подув пахкий золотої юги, Піт скипає й по грудях спливає струмками. (Л. Первомайський)
Куля .. обпалила мені скроню, в ушах задзвеніло. (Ю. Збанацький)
* Образно. Дивлюсь на засмаглі ці руки, обличчя, Що м'ятою пахнуть, гірким полинем, – Блажен, кого руки ці, повні величчя, Обіймуть, обпалять дівочим вогнем! (І. Нехода)

що. Викликати відчуття, схожі на ті, які виникають від вогню (про дію вітру, морозу, сонця і т. ін.). Приклади

Осінній вітер обпалював їхні бліді обличчя. (В. Кучер)
* Образно. Кров шугнула їй у скроні, обпалила обличчя. (П. Панч)
Повітря ледве коливалось, але цього коливання було досить, щоб при сильному морозі обпалити обличчя. (М. Трублаїні)
Весняна смага обпалила і налила жаром обличчя Югини. (М. Стельмах)
Повернувшись до селища на лодіях [човнах], навантажених рудою, чоловіки вигортали її на берег, сушили, іноді .. й обпалювали. (С. Скляренко)
Для приготування їжі слов'янські племена робили різний глиняний посуд, який обпалювали в спеціальних печах. (з наук.-попул. літ.)

кого, що, перен. Раптово і сильно діяти на кого-небудь, змушуючи зазнавати якогось гострого відчуття: приголомшувати. Приклади

Слова його обпалювали материнське серце. (А. Шиян)
І вперше її обпалила страшна думка: а може, й справді її батько чимсь заплямував себе? (Яків Баш)
Страх за рідну людину обпалив хлопця. (І. Багмут)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.