ОБЛІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБЛІ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ОБЛІЧИ́ТИ, ічу́, і́чиш, док.

кого, що. З'ясовувати, підраховувати кількість кого-, чого-небудь. Приклади

Грей кивнув, запрошуючи перегодити, й облічував олівцем на папері потрібну кількість. (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна)
А хто облічить, що терпіли від голоду Оборонці наші, від нужди й смороду! (І. Франко)
Є кур'єрські і є товарні [поїзди], Їм числа не облічиш, – тьма. (А. Малишко)
Обводи Візантійської імперії он які, їх до сього часу не спромоглися облічити. (Д. Міщенко)

рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Приклади

Облічував [султан] свій прибуток у чотири з половиною мільйони дукатів. (П. Загребельний)

кого, заст. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи, недодавати що-небудь (перев. гроші); обраховувати (у 3 знач.). Приклади

Хотіла було й сина привчити [до торгівлі], та як побачила, що він .. проїжджих обміряє, і обважує, і облічує, .. так Горпина схаменулась. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.