ОБКУРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОБКУ́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ОБКУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док.
кого, що.
Обдавати, оповивати димом, газом, випарами якоїсь речовини та ін.
Приклади
- Дуже миршавим вдався [Полікарп] і зовсім не говорив, хоч яких уже шептух не приводили до нього, чим не поїли і яким зіллям не обкурювали. (М. Стельмах)
- Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо. (М. Руденко)
- Мовчун кивнув жінкам, дідам, що сиділи поруч з Ріпкою, обкурюючи його самосадом. (М. Циба)
- Ще ніхто не обкурював хату ладаном, а Ганнуся завважила, що звітрився отой псячий дух – чи свячена вода помогла, чи, може, вже янгол її дитини явився. (В. Шкляр)
- Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя. (С. Скляренко)
- Він обкурював людей чадом лінощів і спокою, і люди боялись руху і праці, боялись великого хвилювання. (В. Винниченко)
- Cтара козацька хата над кручею обкурює тебе смачним димом, і недозріла хлоп'яча самотність відлітає від тебе легко й нечутно. (П. Загребельний)
кого, що чим і без дод.
Діючи димом, газом, випарами певних речовин, знищувати шкідників, паразитів.
Приклади
- То підживлював посіви [пілот], то обкурював ліси від гусені. (В. Кучер)
- Треба й далі вести з ними [комарами] боротьбу: обкурювати подвір'я, хати, закутувати обличчя, ноги, руки, менше вештатися надворі. (І. Кирій)
- Сірчистий газ має дезінфікувальні властивості, тому ним обкурюють льохи, овочесховища й винні бочки. (з наук.-попул. літ.)
- Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів. (О. Гончар)
кого, що.
Покривати сажею, кіптявою і т. ін.
Приклади
- Він [пес] почув, завмер, обкурюючи себе чадним вогнем. Через кіптяву диму знайшов очима мене, присів упокорено й нашорошив чутливі вуха. (М. Дочинець)
- Поїзд шпарко біг, ресори м'яко гойдали, рука хибила, й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою. (Ю. Смолич)
тільки док., що, розм.
Спричинити появу жовтизни від куріння на поверхні чого-небудь.
Приклади
- Обкурити пальці, вуса.
що, розм.
Курінням (у 1 знач.) робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).
Приклади
- Козаки обкурювали люльку по черзі, зважаючи на старшинство. (із журн.)
кого, що, розм.
Обвівати, обсипа́ти (снігом, пилом і т. ін.).
Приклади
- Вантажні машини у полудень на сільських дорогах обкурювали хлопчаків розпеченим пилом. (із журн.)
- Він вийшов з машини, перечекав, поки розсіялась хмара куряви, що, наздогнавши їх, обкурила і повільно-довго танула. (О. Гончар)
- Вертаючись з паші, череда обкурила мене пилюкою. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.