ОБИВАТЕЛЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБИВА́ТЕЛЬ я, ч.

заст. Постійний житель якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін. Приклади

– Я, Галочка, дочка обивателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, пан. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Здивований обиватель протирав очі, бачачи на вивісці знайомої крамниці замість рум'яних паляниць – лаковані чоботи. (П. Колесник)
Старанно молились полтавські обивателі, просили у Всевишнього вигідної торгівлі, в домашніх справах – спокою та добра. (Б. Левін)

розм. Те саме, що жи́тель; узагалі звичайний, пересічний громадянин. Приклади

Микола подав машину точно о другій ночі, став не коло під'їзду, а осторонь, щоб не колошкати сонних київських обивателів. (П. Загребельний)
– Я мала трохи дозвілля і вирішила ближче познайомитися з обивателями Сквири. (Ю. Хорунжий)

Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин (у 3 знач.). Приклади

Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути [підкреслити] всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому. (М. Коцюбинський)
[Івась:] Та невже ж таки той карбованець стане нам на дорозі? Невже ми, наче якісь обивателі, будемо робити з нього культ... божество? (І. Муратов)
– Теж іще! Обивателі!. – казав він, презирливо кривлячись. – Не могли на роботу в село після інституту поїхати! (В. Нестайко)

зах. Поміщик. Приклади

Познайомився з ними якийсь Киселевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицької округи. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.