ОБЕРЕГА — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБЕРЕ́ГА и, ж.

Те саме, що обері́г. Приклади
  • Це найкраща оберега для худоби. (Сл. Б. Грінченка)
  • Тепер Микула взяв оберегу, старанно обтер, довго дивився на неї, вгадуючи риси Мокоші, а потім почепив на шию під сорочкою. (С. Скляренко)
  • – Не тужи, серденько, я не загину: у мене є оберега, яка не дасть мені згинути. (В. Малик)
  • У цьому невеликому образi, в його чорнотi, в нахмуреностi забрудненiй мовби таїлася наша осторога та оберега. (Р. Федорів)
  • Золоті ворота стали в поемі не тільки символом святої обереги землі Руської, а й гостинно відкритими дверима для людей добрих. (з наук.-попул. літ.)

ОБЕРЕ́Г

Див. обері́г.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОБЕРІ́Г ре́га, ч.

Предмет, зображення чогось, малюнок, знак, талісман, який, за повір'ям, має оберігати людину, родину, дім від чогось лихого, недоброго, від злих духів і т. ін. Приклади
  • Мушля наче була її талісманом, оберегом. (В. Лис)
  • Далі йшли будинки з червоної цегли, обвішані супутниковими антенами й таємними оберегами, що відганяли з району шахраїв і циганів. (С. Жадан)
  • – Нехай щастить тобі, козаче, у справі твоїй. Оберіг у тебе є, а братчиків по дорозі знайдеш собі. (Д. Білий)
  • Там у дорожній сумці під ліжком її оберіг – крихітний янгол із білого каменю. (Люко Дашвар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.