ОБДУТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБДУ́ТИЙ а, е.

Збільшений, потовщений в об'ємі (від набряклості, настовбурчування пір'я, шерсті і т. ін.). Приклади

Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова. (з народної пісні)
Поглянула я тоді спильна на його [нього]: червоний, обдутий якийсь він. (Марко Вовчок)
Перед вами стоїть чоловік літ 50, високий, товстий, голова вистрижена; .. лице товсте, обдуте, наче заспане. (О. Кониський)
[Бйонделло:] Петруччо їде .. Коняка кривоклуба, сапата, коростява, .. і клишава, і обдута, і лопатка в неї звихнута, і спина провисла. (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)
В полях Подніпров'я, од крові обдутих, .. коня поміняти .. і мчати, і мчати крізь день і крізь ніч! (Л. Костенко)

Дієпр. пас. до обду́ти². Приклади

Я сам не чув свого дихання. Лежачи в камінні, сам ставав непорушним каменем. Обдутий вітром, сам ставав воздухом [повітрям]. (М. Дочинець)
Далекі звуки пароплавів нагадували залиті морською піною, обдуті солоним вітром порти. (О. Ульяненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.