ОБГРИЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБГРИЗА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ОБГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док.

що. Гризти що-небудь кругом з поверхні або відкушуючи краї; обкушувати. Приклади

Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха. (Леся Українка)
Весело й щасливо бiгає в полях заєць, ховається за кущами, обгризає кору на стовбурах. (Є. Гуцало)
Бідний Балабуха й собі приставлявсь, що він вечеряє: обгриз ніжку й поклав виделку на стіл. (І. Нечуй-Левицький)
Потягнув [буланий] за собою снопа, обгризши цілий пучок колосків. (А. Іщук)
Витяг [Шмулєвич] сигару, гучно обгриз кінчик передніми вигнутими зубами, запалив, освітлюючи клубком вогню непорушне вощане лице. (О. Ульяненко)
Фронт плив шляхами, обпливав острівці лісів, заливав селища, об'їдав і обгризав усе, що міг їсти і гризти. (У. Самчук)
Безлисті, чорні Гілки, мов кості, бо обгризли їх Вітри осінні. (Д. Павличко)

кого, перен., розм., рідко. Виражаючи своє незадоволення з приводу чого-небудь, дорікати (у 1 знач.) комусь, гризти (у 3 знач.). Приклади

Лукас добрався до “Семіраміди” [готелю] лише пізно ввечері, а містер Ор.., замість співчуття, одразу взявся тихенько обгризати його з усіх боків, вицілюючи найдошкульніше місце. (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.