ОБГОРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що чим, у що і без дод. Покривати, обвиваючи, обмотуючи кругом, з усіх боків. Приклади

Він обгортав кожну свічку хусточкою і подавав о. Артемієві. (І. Нечуй-Левицький)
Такою теплою, такою м'якою й такою ніжною не могла бути жодна інша одежина в світі. Натішившись очима й серцем, Максим почав обгортати тим лантухом свої ноги. (І. Багряний)
Здається, не багато речей, а ці дрібнички докучають страх як, треба все обгорнути та вкласти. (М. Коцюбинський)
Віра обгорнула схвильованого Клима в плащ і повела в дім. (Я. Гримайло)
В вікна дим і станція, і гули, долітає дзвонами село. І в диму мене моє минуле обгортає траурним крилом. (В. Сосюра)
Вітер одразу налітає на них, мало не збиваючи з ніг, обгортає крижаною ковдрою. (В. Кучер)
Звуки міста насувалися на подорожніх, пеленали їх і обгортали у свої м'які сувої, як павутиною. (Ю. Винничук)

тільки недок., кого, що. Доладно, щільно облягати, обтягувати (про одяг, вбрання). Приклади

Біла сукня щільно обгортала її струнку постать. (О. Десняк)
Добірний шовк .. обгортав дозрілу живучість жінки. (Іван Ле)
Омелько ж відкинувся у сідлі .. Поли каптана розвіялись, а за квітчастим поясом, що міцно обгортає подерті шаровари, блищить мідна куля на рукояті турецького пістоля. (Ю. Логвин)

Те саме, що прикрива́ти 1. Приклади

Маю з чого прожити. А за все те маю подякувати оцим лахам, що обгортають моє грішне тіло. (Л. Мартович)
Широка шматина, .. оздоблена собачими шкурами, наче плащ, обгортала постать ватажка. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

кого, що. Те саме, що обійма́ти 1. Приклади

Довго співала царівна морська, Мій стан обгортала царівни рука. (Микола Чернявський)
[Савка:] Шкода вже нам молодіти, старенька моя!.. (Жартом обгортає жінку). (С. Васильченко)
Галинка пригорнулася до Марини, руками обгорнула шию, поцілувала. (Г. Епік)
Я тебе обгорну руками, Поцілунками обів'ю, А в серці, на самім денці, Сховаю печаль твою. (Д. Павличко)
Липове листя ледь-ледь тільки розтулилося, обгорнуло віти і потихесеньку-потихесеньку шепотить. (Остап Вишня)

кого, що, перен. Обступати, охоплювати (у 2 знач.) з усіх боків, не даючи змоги вирватися; оточувати (у 1 знач.). Приклади

Сунуть половці з Дону і з моря – Обгортають наших, як лихая недоля. (Панас Мирний)
Козацькі повки густішали, ширилися по горі і обгортали півколом Галицьке передмістя. (А. Кащенко)
Закипів же й Шрам .. – А ви ж, – каже, – прокляті салогуби, де тоді були, як ляхи обгорнули нас під Берестечком..? (П. Куліш)
Козаки тихо обійшли замок і облавою обгорнули його. (Д. Мордовець)
Саладін обгорнув християнський табір і зайняв у полон майже все військо. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Зелені гори, вкриті лісом, як дивні зелені завіси, обгортали кругом Шевченкову могилу. (І. Нечуй-Левицький)

тільки 3 ос., кого, що, перен. Густо обволікати, затягувати (про дим, туман і т. ін.). Приклади

Гаврило куняє.., пара з ріки валує через міст, димом обгортає Гаврилову скулену постать. (Григорій Тютюнник)
Він, переступивши високий кам'яний поріг, знайшов там цілковито новий для себе нежданий-негаданий світ. Запахущий дим, сизий, як соколове крило, обгортав його звідусіль. (П. Загребельний)
Не дурно ж так дощиком пахне... Он хмара згущається чорна, Край неба ввесь скоро обгорне. (І. Франко)
Туман унизу піднявся, обгорнув утікачів вологою хмарою. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

безос. Приклади

В обличчя [Тимкові] вдарило гарячим духом розпарених людських тіл. Обгорнуло парою. В тій парі, як у тумані, люди. (Григорій Тютюнник)

що і без прям. дод. Заповнювати собою, охоплювати навколишній простір (про світло, темряву, морок і т. ін.). Приклади

Весла – як крила в блакиті. Ми летимо. Я принаймні маю таке вражіння, може, од синяви, що кругом обгорнула: вона над нами й під нами, спереду, ззаду, з боків. Навіть повітря здається блакитним. (М. Коцюбинський)
Ніч обгорнула біленькі хати, Немов маленьких діточок мати. (Леся Українка)
Він з нудьгою поглядав на горішню лампу, доки ми догадались її погасити... Темінь обгорнула кімнату. (Ю. Яновський)
Проминуть по днях десятиріччя, Прийде радість інших поколінь, – Але завжди раз на рік обличчя Обгортатиме глибока тінь! (Є. Плужник)

кого, що і без прям. дод., перен. Повністю охоплювати (у 8 знач.), заполонювати (про певний стан, почуття і т. ін.). Приклади

Підходжу до вікна .. Обгортає зелена п'яна лінь. (С. Васильченко)
Не спав Оксень Недомірко, хоч і важка дрімота обгортала його. (І. Цюпа)
– Обгорнула мене самота, Як те море безкрає, І мій дух, мов вітрило, її Подих в себе вбирає. (І. Франко)
Враз такий страх і біль обгорнув всю істоту її, що вона не стрималася і розпачливо скрикнула: – Мамо!... (В. Барка)
Побачу все, і щастя ілюзорне Мене стоїчним спокоєм обгорне: Я мучився, одначе – недарма. (І. Гнатюк)

що. Підгортаючи, обкладати, обкидати з усіх боків чим-небудь сипким. Приклади

Щоб картопля дихала, робив [Флор] продуху, вставляв у яму солом'яний стовпчик, який згори обгортав глиною.... (М. Малиновська)
Молодиця ставила вертуту в піч, обгортала її гарячим попелом, а тоді пригортала з боків жаром. (Ю. Логвин)
Вона полізла з рогачем у піч. Засунула горщик, обгорнула жаром. Накрила покришкою. (Панас Мирний)

що, с. г. Підпушувати землю навколо рослини, присуваючи, привалюючи її до стебла; підгортати. Приклади

Обгортають картоплю тричі: щойно її паростки з'явилися на поверхні рядка, потім через сім-десять днів і наостанок через два-три тижні. (з наук.-попул. літ.)
Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк. (М. Коцюбинський)
Оженила Горпина сина перед жнивами, вирядила у весільний четвер молодих картоплю обгортати. (Л. Яновська)
Мічурін схилився над лілією й почав обережно обгортати її землею. (О. Довженко)
Треба було .. чимало попрацювати над своїм городом і садком – налагодити зрошення, пополоти, обгорнути картоплю. (Б. Антоненко-Давидович)

ОБГОРТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ОБГОРНУ́ТИ, орну́, о́рнеш, док.