ОБВІВАЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБВІВА́ТИ а́ю, а́єш, ОБВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.

кого, що чим і без дод. Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати (у 1 знач.). Приклади
  • Чіпка підвів голову, радий хоч вітрові, що обвівав його червоний, як калина, вид. (Панас Мирний)
  • Орестове обличчя обвіювали струми повітря, що холодили всю його істоту. (Олесь Досвітній)
  • Кілька останніх тижнів вона жила так, ніби стояла на гребені даху й протяг обвівав її з усіх боків. Дана боялася цього відчуття. (І. Роздобудько)
  • Йому .. тільки й жалю в житті, як літо минає, як бабуся зима все зціпить і обвіє холодом. (Н. Кобринська)
  • Він звідав усього .. Його тіло обвіяли всі вітри – степові, морські, лісові, байрачні. (Ю. Мушкетик)
безос. Приклади
  • – О Мавро, Мавро, що ти накоїла? Що тебе постигло? Яким вітром ворожим обвіяло? З котрої сторони? (О. Кобилянська)
  • Дівчину обвіяло холодком, й на спині набігла гусяча шкіра. (Н. Королева)
  • Нарешті чагарник кінчився, просторим тугим вітром обвіяло обом їм лиця. (О. Гончар)
  • На Вітряних Горах нас обвіяло дніпровою прохолодою. (К. Гриб)
Обдавати, обсипати курявою, пилом, вкривати кіптявою і т. ін. Приклади
  • Машина не спинилась і тільки обвіяла його рудою кіптявою. (Ю. Бедзик)
Охоплювати з усіх боків (про запахи); обдувати (у 1 знач.), опахувати. Приклади
  • Од Балабушиного кавалера дуже тхнуло пивом та міцним духом сигар. Той важкий дух обвівав її лице. (І. Нечуй-Левицький)
  • Запах свіжого сіна і достиглих малин, що звисали скрізь із стрімких берегів понад водою, так і обвівав мене. (І. Франко)
  • Галичина молилася. Запах ладану і кадильниць обвівав ці пересічні обличчя, поорані безпретензійною і некрикливою запечаленістю. (С. Процюк)
безос. Приклади
  • Він стояв під деревом у тіні .. і бачив, як мимо пройшла жінка з оберемком соломи, і чув, як його обвіяло холоднуватим пахучим душком тієї соломи. (Григорій Тютюнник)
перен. Охоплювати певними почуттями. Приклади
  • Стрічайте юних, стрічайте, схвильованість їх одмічайте, вітання, звертання, слова... Свобода ж усіх обвіва! (П. Тичина)
  • [Мар'яна (одна):] Милий, змучений роботою, вже не пригорне палко, не обвіє гарячим полум'ям кохання! (І. Карпенко-Карий)
  • З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом. (К. Гордієнко)
  • Напівдорозі додому мене обвіяв жах, бо зрозумів, що весіль у Густому Лузі могло бути не одне, а два, а то й три, про які я міг не знати. (В. Лис)
безос. Приклади
  • – Чужий я їм... Смутком обвіяло Ярошенка. (С. Васильченко)
  • Понад карпатські ґруні мовби сірий дим клубочився. Тривогою обвіяло Леся: невже на грозу?... (І. Нижник)
кого, що чим і без дод. Махаючи чимось, виклика́ти рух повітря навколо кого-, чого-небудь; обмахувати (у 1 знач.), опахувати. Приклади
  • Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби, Щоб улітку... Холодочком мене обвівали раби. (П. Грабовський)
  • У перерві між танцями вона сідала на підвіконня й обвіювала хустинкою розпашіле обличчя. (О. Підсуха)
  • Жінки обвівали розпашілі обличчя віялами. (О. Бердник)
що. Обдаючи подувом, відривати, відділяти що-небудь. Приклади
  • Вони [кущі] стояли в колючому інеї, який творив з них дивний чар, а з високої берези вітер обвівав іній просто на мене. (Ю. Мушкетик)
  • Липа .. запашна відцвіте, .. і листя з неї вітер обвіє.... (О. Гончар)
  • Вересень обвіє останні порошини на стеблах полину. (Є. Пашковський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.