ОБВИНУВАЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБВИНУВА́ЧЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до обвинува́тити. Приклади
  • – Вставай, серце, та вітай гостей! – тихо сказав Балабуха, неначе обвинувачений в якомусь проступстві. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вся братія зібралась На монастирському подвір'ю [подвір'ї]. Став Марін Обвинувачений перед їх збором. (І. Франко)
  • На території Іберії з'явився злочинець, який називає себе Сивим Капітаном .. Насправді це збіглий в'язень, колишній інженер Ернан Раміро, обвинувачений у багатьох державних злочинах і засуджений на довічне ув'язнення. (В. Владко)
  • Тільки через два місяці .. Пітер Блад, обвинувачений у державній зраді, став перед судом. (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні)
обвинува́чено, безос. пред. Приклади
  • Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму. (Б. Грінченко)
  • Почався страшний кошмар, де Франц не міг добрати ні логіки, ні сенсу, ні причини того, що сталось. Його обвинувачено як шпигуна. (Б. Антоненко-Давидович)
  • [Герміона:] До Поліксена, у зв'язку із ким Мене обвинувачено, я мала Ті почуття, які годиться мати Мені, дружині вашій. (В. Коптілов, пер. з тв. В. Шекспіра)
у знач. ім. обвинува́чений, ного, ч.; обвинува́чена, ної, ж. Той (та), кого обвинуватили. Приклади
  • Добре, щосьте [що Ви] мені по щирості написали про Вашу уразу проти мене: так завжди і краще і справедливіше, бо дає можливість обвинуваченому виправдатись. (Леся Українка)
у знач. ім. обвинува́чений, ного, ч.; обвинува́чена, ної, ж.; юр. Особа, якій в установленому законом порядку висунуто обвинувачення в якому-небудь злочині; обвинувачуваний (у 2 знач.). Приклади
  • Мандарина бачив [Цзі] тільки тоді, як той чинив суд над обвинуваченим. (Олесь Досвітній)
  • Слідчий Берніс.., коли не мав матеріалу проти обвинуваченого, .. уважно спостерігав поведінку та фізіономію допитуваного в'язня і на основі цього вигадував причину ув'язнення. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.