ОБВИНУВАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБВИНУВА́Ч а́, ч.

кого, чого і без дод. Той, хто обвинувачує (у 1 знач.) кого-, що-небудь у чомусь; звинувач. Приклади

Безперечно, сучасна література переживає кризу, себто непевність майбутнього й деяке обниження свого рівня, але не є воно такої величини, як думають усякі обвинувачі. (Б.-І. Антонич)
Горпина похитнулася і зблідла .. Данило... Невільник, прикутий до галерної лави. Мученик і жахливий обвинувач жінки-зрадниці. (З. Тулуб)
Снігур .. знімає окуляри і вперто протирає скельця, наче хоче крізь них краще розгледіти свого обвинувача. (Ю. Бедзик)
Усіляко намагайся сам себе спіймати на гарячому, прискіпуйся до себе самого! Спочатку будь своїм обвинувачем, потім – суддею, а вже насамкінець – захисником. (А. Содомора, пер. з тв. Сенеки)

юр. Юрист, який виступає з обвинуваченням у судовому процесі, а також особа, що підтримує обвинувачення перед судовими органами. Приклади

Місцевий обвинувач був хворий, і обвинувачення підтримував приїжджий. (Л. Смілянський)
– Потерпіла має право не давати відповідей на запитання державного обвинувача про мотиви та обставини своєї поведінки. (М. Матіос)
Після закінчення судового слідства, після промов обвинувача й оборонця обвинуваченому надається останнє слово. (з мови документів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.