ОБВИНУВАЛЬНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБВИНУВА́ЛЬНИЙ а, е.

Який містить обвинувачення (у 1, 2 знач.), осуд кого-, чого-небудь; звинувачувальний. Приклади
  • – Що ж ти хочеш? – спитав секретар, вислухавши десятихвилинну обвинувальну промову агронома, з якої він ніяк не міг зрозуміти, чим же, власне, завинив Сагайдак. (С. Добровольський)
  • Ні, замасковані боягузи, вам це не вдасться. Багряний був і лишився видатним борцем і .. видатним українським письменником. Хай же все те недолуге “обвинувальне” белькотіння про нього лишається на вашій сірій совісті. (О. Шугай)
юр. Який містить обвинувачення (у 3 знач.); стос. до обвинувачення. Приклади
  • Він уважно перечитав всю справу Шевченка і здивувався: був там і обвинувальний акт, і протоколи допитів, і вирок. Не було тільки тих віршів, за які спіткала його така жорстока доля. (З. Тулуб)
  • Дадбан, який вів слідство, щодня приносив Олегові газети і, вказуючи кривим волосатим пальцем на заголовки, .. говорив, що вимушений все це включити до свого обвинувального висновку. (П. Загребельний)
  • При перших словах обвинувальної промови прокурора дві з тих дам, що сиділи в маленькій ложі навпроти Жульєна, розплакались. (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
На якому ґрунтується обвинувачення; доказовий. Приклади
  • У Коржа не було бажання збирати на Петренка-Черниша обвинувальний матеріал, але зазирнути в нутро цього загадкового в'язня кортіло. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Припущення .. могли б сприятливо пояснити всі моменти, котрі обтяжували такими поважними підозрами містера Пенніфезера. Але тепер усі ці моменти набули такої переконливості, такої обвинувальної сили, що він більш не вагатиметься і скаже все, що знає. (Ю. Лісняк, пер. з тв. Е. По)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.