ОБВАЖНІЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Дієпр. акт. до обважні́ти 1. Приклади

Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах. (М. Коцюбинський)
Одна гілка простяглась аж до шибок, обважніла від плоду, налитого смачним соком. (А. Шиян)
Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи. Штани, шинеля – все вже мокре, обважніле. (О. Гончар)
Налякано знялося обважніле від пшениці птаство. (Ю. Логвин)
Атмосфера невблаганного технічного вдосконалення накладала в першій половині XIX ст. відбиток на тендітні порцелянові вироби, обважнілі від своєї матеріальності: потроху зникає їхня витонченість і життєвість. (з наук.-попул. літ.)
Ми уже стоїмо на порі, як достиглі плоди, як дерева набряклого саду, обважнілі від дум. (Л. Первомайський)
Я прийду уже з посрібленими скронями, Обважнілий під умовностями й узами, В той завулок з тополиними колонами. (Б. Олійник)

у знач. прикм. Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь. Приклади

Гарячий день – і враз достигне жито І доп'яніють обважнілі грона. (О. Теліга)
Вони [яблука] тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі. (М. Чабанівський)
Під ногами шурхотів сніг і тихо шепотілися вгорі своїми обважнілими вітами сосни. (Ю. Збанацький)
Видихає [місто] зі своїх тисячолітніх легенів особливий музейний дух, що йде від бруківки і стін старої фортеці, від урвищ і обважнілого прадавнього лісу. (І. Роздобудько)

Важкий, неповороткий через зрослу вагу (про живу істоту). Приклади

– Сто карбованців або й двісті!.. – крикнув Балабуха й скочив з стільця, невважаючи на свою постать, вже зовсім обважнілу. (І. Нечуй-Левицький)
Великопольський був уже в цивільному одязі, і здавалося, що, знявши кітель і медалі, він втратив притаманну йому молодечість: став сутулуватий і обважнілий. (М. Дашкієв)
Обважнілі качки та гуси купами снігу біліють по бур'янах. (О. Гончар)
Султан Магомет Четвертий, сорокарічний, злегка обважнілий чоловік з м'яким невиразним обличчям, сидів на коні звично, як природжений наїзник. (В. Малик)

у знач. прикм. Який утратив здатність нормально рухатися, діяти, триматися (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.). Приклади

Сон дивний, мов у гарячці! Я безсилий, обважнілий. (Леся Українка)
Її закриті очі і зблідле обличчя та обважніле тіло казали мені, що вона була нежива. (Олесь Досвітній)
Генерал опустив обважнілі повіки і задумався. (Н. Рибак)

Уповільнений, млявий (про ходу, рух і т. ін.). Приклади

спец. Який набув додаткової маси (перев. про породи, метали); насичений (у 2 знач.). Приклади

Обважнілі породи занурюються в більш легку мантію, що оточує їх, спричиняючи прогини земної поверхні. (з наук. літ.)

ОБВАЖНІ́ЛИЙ а, е.