ОББРІХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОББРІ́ХУВАТИ ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., кого, що, розм.

Брешучи, наговорювати на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось. Приклади

О поете, дарма, вже тобі не втекти, треба визнати те, що найгірше: чи самого себе не оббріхуєш ти в цих п'янливих, розспіваних віршах? (Б.-І. Антонич)
Так ось який він, боєць армії-визволительки... Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду. (О. Гончар)
Данило Забіла – чоловік ворохобний, відчайдушний і вельми лихий, він писав доноси ще на покійного Скоропадського, оббріхував його тяжко. (Ю. Мушкетик)
– Він, – кажуть, – оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою. (І. Нечуй-Левицький)
Всі ті, що колись образили, обдурили чи оббрехали Бена, хай тепер терзаються і згоряють від сорому. (В. Близнець)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.