ОБАПОЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОБА́ПОЛИ , ОБА́ПОЛ, присл., розм.
Те саме, що оба́біч 1.
Приклади
- За п'ятьма купками причаїлись обаполи ще дві, три, ще ціла купа хаток. (М. Йогансен)
- Розлогий український степ широко розкинувся обаполи – рівний і плаский. (Ю. Смолич)
- Руські й болгарські вої рубались так само, як і раніше, а може, й дужче, бо ж брань ішла обапол – і тут [біля Преслави], і в Києві. (С. Скляренко)
- Ячмені якось ураз сполохано розбіглися обаполи понад лугом, що горнувся до греблі. (Ю. Мушкетик)
Довкола (у 1 знач.), у всі боки.
Приклади
- Упаде на могилу, туже [тужить], розливається, аж обаполи луна розлягається. (Сл. Б. Грінченка)
у знач. прийм., з род. в.
Те саме, що оба́біч 2.
Приклади
- [Дорошенко:] Не згодні ми Україну ділить; Повинна буть єдина Україна, Єдиная обаполи Дніпра. (Л. Старицька-Черняхівська)
- Той день настане, Здобута кровію [кров'ю] пора, Коли воскресне, наш Богдане, Народ обаполи Дніпра. (М. Рильський)
- Захотілося [Павлові] схопити за гриву коня сивого і мчати на ньому в безвісті, і зріти з його хребта обаполи незнаного світу. (Р. Іваничук)
- Дві біля неї служниці, красою з харитами рівні, Спали обаполи світлих дверей, зачинених міцно. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
ОБА́ПІЛ пола, ч.
Крайня дошка з розпиляної вздовж колоди.
Приклади
- Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки. (І. Кириленко)
- Дерево те під зубасту пилку піде, вона, пилка та, поділить його на дошки та на обаполи. (Остап Вишня)
- Між купами зерна і картоплі складено пилястий ліс, дошки і обаполи – сама соснина. (В. Барка)
- Подвір'я МТС наполовину було обнесено новою огорожею з обаполів. (Ю. Збанацький)
- Сивоок крадькома вийшов з хижі, знайшов припасеного ще за дня обапола, потяг його до комори. Але на покрівлю вилізти з обаполом ніяк не міг. (П. Загребельний)
Розпиляна вздовж на дві половини колода, розпиляний стовбур дерева.
Приклади
- Лампочка з рефлектором освітлює частину стіни, вздовж якої стоять обаполи, підпираючи .. стелю. (Ю. Яновський)
- Льоша стояв якусь мить мовчки .. Згадав.., як носив до берега обаполи, як стругав з Даньком дошки для дверей. (Ю. Мокрієв)
- Вода приковувала до себе зір: повагом і дужо йшла вона, як кобзарева дума або ж мисль філософа, розтинаючи степ на зелені обаполи. (Р. Іваничук)
- Хлопця й вигнало – слава Богу: не менш сажня в ріст, кулаки – мов горщата, мов обаполи, ноги – і де те здоров'я бралося в нього, коли ж все життя безконечний піст? (В. Симоненко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.