ОБАБИЛАСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБА́БИТИСЯ блюся, бишся; мн. оба́бляться; док., розм.

Опуститися, занедбати себе; постаріти (про жінку). Приклади
  • Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: – Ще й дітей нема, а вже обабилась. (В. Кучер)
  • Коли уявлю, як ото вона .. поведе до нього очима, як крутнеться перед ним на одній нозі, не те що я, розтовстіла, обабилась. (О. Гончар)
  • Про те, що вона трохи обабилася, трохи осіла, Віктор промовчав. Про те, .. що вона ніколи так не світилася й так не іскрилася, – сказав. (Олекса Ізарський)
зневажл. Стати безвільним, нерішучим, боязким (про чоловіка); збабитися. Приклади
  • [Павло:] Братці! Пан Сава хоч і попріка нас, так за діло .. Далебі, ми обабилися, братці! (М. Костомаров)
  • – Смілива ж ви дама, коли турків думаєте гамселить, – сказав Комашко. – А ви ж думали як?! Ой ви, мужчини! Обабились ви зовсім за тими книжками, – сказала Христина. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ще ж ми не обабилися зовсім, ще ж не потупилися наші шаблі, ще ж кров, а не сироватка гуляє в наших жилах! (Ю. Мушкетик)
зневажл. Те саме, що одружи́тися. Приклади
  • Обабивсь ляхівкою, окаянний. (Сл. Б. Грінченка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.