НІМІЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НІМІ́ТИ і́ю, і́єш, недок.
Ставати німим, утрачати здатність говорити.
Приклади
- Вона дивиться на стару благаючими очима, складає перед нею руки, мов до молитви, німіє і чомусь не рухається більше. (О. Кобилянська)
- Людський гурт німіє – і мовчить, наче йому заціпило. (Є. Гуцало)
- Не може [Йосиф] зробити нічого: він занадто слабкий і млявий, занадто боягузливий, до того ж, нестямно затерпає та німіє від самої лише думки про мене. (С. Андрухович)
- Реве, лютує Візантія, Руками берег достає; Достала, зикнула, встає... І на ножах в крові німіє. (Т. Шевченко)
перен.
Утрачати на якийсь час чутливість, гнучкість, здатність рухатися (про частини тіла); терпнути (у 1 знач.), клякнути (у 1 знач.).
Приклади
- У мисливців німіли від морозу ноги. (М. Трублаїні)
- Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя, щемлять, німіють від болю мокрі, розчервонілі руки. (О. Гончар)
- Ось уже недалеко другий берег, але від холоду німіє тіло. (К. Гриб)
- Пальці вже німіють, все тіло наливається важенним свинцем. (В. Чемерис)
- Торкнувся [воску] – і від того доторку наче обпекло мене морозом, а рука враз почала німіти, пальці мені скоцюбило. (Г. Пагутяк)
- Кудись пориває безумний шал, І язик мій у спраглих німіє устах. (Борис Тен, пер. з тв. Есхіла)
перен.
Сповнюватися тишею.
Приклади
- Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє. (Т. Шевченко)
- Місто німіє, гасить світло і покривається сном. (Панас Мирний)
- Заходила ніч. Німіє степ і тьмариться. (С. Васильченко)
- Вся природа мовчить, вона німіє в передчутті остаточної сплячки. (Любко Дереш)
Ставати нерухомим (про море).
Приклади
- Хвилі опадали, а море німіло в мертвому штилі. (Ю. Смолич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.