НІМУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НІМУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.

Нічого не говорити; мовчати. Приклади
  • – Так мені остогидла хата-пустка, так докучило раз у раз німувати, що хоч бери, старий дід, та лізь живцем у землю.... (М. Коцюбинський)
  • Він весь час хмурився і здебільшого німував. (С. Голованівський)
  • Вогонь гримить, вирує, співає урочисто і накриває всю постать Джордано. Юрба німує. (О. Бердник)
  • Майдан німував, чекав на слово отамана. (Р. Іваничук)
Утрачати на якусь мить здатність говорити під впливом різних емоцій. Приклади
  • Вони обнялися і якусь хвилину німували у невтішному горі. (В. Малик)
  • Недовго німував [Люцій Руф], вражений страшною вістю, кинув клич, зібрав під свою руку всіх, кого міг зібрати, й пішов по сліду. (Д. Міщенко)
  • Кожне речення такої прози – то вже справді самостійний художній твір, оте маленьке диво, перед яким німуєш у захваті, бо не годен збагнути, звідки воно таке взялося. (М. Слабошпицький)
перен. Те саме, що німі́ти 3. Приклади
  • Все мовчить, німує, лиш вітер гуляє. (Т. Осьмачка)
  • Сьогодні довго, як на зло, німував шлях, тільки потемнілі одволожені липи зрідка обзивались простудженими голосами гайворонів. (М. Стельмах)
  • Всю другу половину дня коридор німував. (М. Сиротюк)
  • По той бік села німував .. парк. (Б. Харчук)
  • За садами та городами німувала у верболозі річка Ведмежанка. (І. Нижник)
заст. Бути німим. Приклади
  • – Ну, яка з тобою поміч, хлопче? – питає. А тато, німі ще тобто, й відповідають зненацька: – Господь святий поможе, панотченьку! – І з того ж ото часу заговорив, і заспівав, немов ніколи й не німував. (Н. Королева)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.