НІВРОКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НІВРО́КУ присл., розм.

Непогано, досить добре; нічо́го, нічо́го собі. Приклади

– Як ви себе почуваєте, містер Бертон? – Нівроку, – недбало відповів англієць. (М. Дашкієв)
– Чи добре чується мій син Яролюб? – Нівроку, – відповіла княгиня. (І. Білик)

Більше ніж треба. Приклади

– Здорові, Семене Івановичу! – нахиляє під одвірком голову Вадим і широко ступає до хати. – Гостей у вас сьогодні нівроку! (Б. Антоненко-Давидович)
Яресько та Маркіяш весело оглядали свого товариша. Сімнадцятий тільки минає, а вигнало нівроку: голова біля кулемета, а ноги десь аж за мостом звисають. (О. Гончар)

у знач. прикм. (у присудку). Непоганий, такий, як треба. Приклади

– Краля хоч куди! Нівроку собі дівчина.... (Д. Бузько)
Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно – дружелюб. (І. Гончаренко)
Хазяєчка з тебе нівроку!... (В. Речмедін)
Гарний хлопець, нічого сказати. І вгору вигнався, і на вроду – нівроку. (К. Гриб)

у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами. Приклади

– Оце було йду вулицею та й чую, як люди говорять: – Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!... (І. Нечуй-Левицький)
А її син – орел хлопець! Як дуб кремезний. Та й старенький її, нівроку, ще кремезний, трижильний. (І. Багряний)
[Осадчий:] Та й ви, Михайле Йвановичу, нівроку, – ніби помолодшали. (Л. Смілянський)
А тепер вже інший час, нівроку, Ми крокуєм гордо в майбуття. (Я. Шпорта)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.