НУС — ТЛУМАЧЕННЯ
НУС
Етимологія: гр., розум
В античній філософії загальна назва всіх смислових і розумових закономірностей, яким підпорядковані Всесвіт і людина.
Словник іншомовних слів
НУС у, ч.
В античній філософії – початок свідомості та самосвідомості в космосі й людині; закономірності, яким підпорядковані Всесвіт і людина.
Приклади
- Найбільш розроблену концепцію нусу в ранній період обґрунтував Анаксагор, стверджуючи, що нус є рушійною силою світового порядку. (з наук. літ.)
- Для софістів лише досвід може слугувати джерелом знання, а не нус, абстрактне мислення, ідея. (з наук.-попул. літ.)
- Арістотель вважав, що всі ідеї речей утворюють певну світову цілість, або світовий нус, який є формою форм і відчуттям відчуттів. (з навч. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.