НОТАБЛІ — ТЛУМАЧЕННЯ
НОТАБЛІ
Етимологія: фр., від лат., помітний, визначний
Призначувані королем члени зборів представників вищого духівництва, придворного дворянства, мерів міст у Франції в 1358-1788 рр.
Словник іншомовних слів
НОТА́БЛЬ я, ч.
іст.
У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, якого призначав король із найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва.
Приклади
- Збори нотаблів мали дорадчі функції й скликалися нерегулярно. (з наук. літ.)
- Новий нотабль заходив до короля зі списком доручень, окремі з них передавав помічникам. (з навч. літ.)
перев. мн., книжн., заст.
Той, хто належить до найвпливовіших кіл регіону, міста і т. ін., до знаті.
Приклади
- В нас нема ні одної праці про козацькі і чорні ради, про з'їзди нотаблів (свого роду сойми) XVII–XVIII ст.. (М. Драгоманов)
- З усіх сторін з'їхалися відпоручники і нотаблі, попривозили своїх їмостів [їмостей] у шовках. (І. Франко)
- Перед нами мальовнича Волинь, тихий провінціальний Звягель, де Косач-батько був одним з найбільших повітових нотаблів (голова з'їзду мирових посередників). (М. Зеров)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.